Синов'ят Павло Васильович

Дата: 14.10.2024 17:26
Кількість переглядів: 14

Фото без опису

Синов'ят Павло Васильович

30.06.1998 – 28.09.2022

Молодий, красивий, спортивний. Він просто жив, як вмів, просто жив і хотів жити, створити сім’ю. Але доля розпорядилася інакше – не вагаючись став на захист України та загинув при виконанні бойового завдання. Синов’ят Павло Васильович народився 30 червня 1998 року в селі Буяни Луцького району Волинської області у простій сільській родині. Рано втратив батька. У 2004-2013 рр. здобував освіту в Буянівській школі І-ІІ ступенів. Павло навчався в міру власних можливостей, але більшу увагу приділяв спорту. Неодноразово брав участь у різноманітних змаганнях. Любив грати теніс, шахи, футбол, мав багато призових місць та відзнак з цих видів спорту. Після закінчення Буянівської школи він у 2013 році вступив у Локачинську філію Оваднівського професійного ліцею і здобув повну загальну середню освіту та професію тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії «А», «А2», «В», яку закінчив в 2016 році. Після ліцею певний час працював на луцькому філіалі заводу «Kromberg & Schubert». Павло став опорою матері та братів. На той час родина придбала старий будинок в іншому кутку села та розпочала будівництво нового житла. В 2019 році був призваний на службу до лав Збройних Сил України. Солдат Синов’ят Павло Васильович – стрілець-санітар відділення охорони та оборони взводу та охорони та оборони роти. Службу проходив у військовій частині А1405 м. Кропивницький. За час проходження служби зарекомендував себе задовільно. Солдат знав доручену зброю та зберігав її в справному стані, легко пристосовувався до нової обстановки. За характером був врівноважений та мав задовільну психологічну стійкість. На зауваження начальників та товаришів реагував адекватно. 19.10. 2020р. був звільнений в запас та зарахований до оперативного резерву першої черги військової частини А1405. По завершенню служби повернувся працювати на попереднє місце роботи і разом із родиною продовжив будувати новий будинок.

24 лютого 2022 року страшна війна увірвалася в нашу країну, в мирне життя. Будучи військовозобов’язаним, Павло отримав повістку для призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. 15 квітня 2022р. успішно пройшов медичний огляд ВЛК Луцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та був мобілізований 22 квітня до Збройних Сил України[5]. Захищав суверенітет та територіальну цілісність нашої держави у 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого[2]. Синов’ят Павло був стрілець-помічник гранатометника 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. Вірний військовій присязі герой загинув 22 вересня 2022 року в результаті вибухової травми при здійсненні заходів із забезпечення оборони України.

Страшна звістка сколихнула Торчинську громаду. 28 вересня 2022р. безперервним ланцюгом люди зустрічали повернення свого героя, квітами встеливши дорогу від дому до останнього місця спочинку. Останню шану загиблому захиснику прийшли віддати рідні, друзі і однокласники, вчителі, односельчани та представники громади. Провести свого товариша прибули військові побратими. Поховання здійснене соборним священницьким чином на кладовищі в селі Буяни Луцького району Волинської області.

18 листопада 2022 року у селі Буяни на території Буянівської гімназії-філії ОЗЗСО Торчинський ліцей відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки випускнику закладу Павлу Синов’яту, який героїчно загинув захищаючи рідну землю. На відкритті зібралися рідні та близькі Павла, очільник громади Юрій Кревський, представники селищної ради та гімназії, односельчани та школярі. Присутні, схиливши голови в хвилині мовчання, віддали данину світлій пам’яті Павла Синов’ята та всіх воїнів, загиблих у боротьбі за свободу, територіальну цілісність та єдність України. Мамі та сестрі героя було надано почесне право відкрити меморіальну дошку, яка нагадуватиме наступним поколінням про вірного та мужнього сина своєї країни.

Указом Президента України від 30 червня 2023 року Синов’ята Павла Васильовича було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) №363 та вручено нагороду матері захисника під час позачергової сесії Торчинської селищної ради 06 грудня 2023 року.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь