Теперішнє і майбутнє волинських громад: охорона здоров’я, опалювальний сезон - перспективи розвитку та проблеми Торчинської громади

Дата: 02.12.2021 09:48
Кількість переглядів: 3843

Торчинський селищний голова Юрій Кревський узяв участь у програмі «Теперішнє і майбутнє волинських громад: охорона здоров’я, опалювальний сезон» на ТРК «Аверс». У прямому ефірі очільник громади відповів на усі запитання ведучої.

Пропонуємо друкований формат діалогу журналістки Марії Петручик та гостя програми Юрія Кревського.

- В Україні розпочався досить цікавий проект «Громади за майбутнє», який має на меті допомогти громадам, які розвиваються, залучити інвестиції. Відомо, що у вашій громаді були координатори цього проекту. Що можете сказати з цього приводу?

- Проект дуже цікавий, хочу подякувати Ігорю Петровичу Палиці, який є ідейним натхненником цього проекту. Суть співпраці полягає в тому, щоб навчити громади заробляти гроші за допомогою різних цікавих проектів. У нас почалася ця робота і я впевнений, що нам вдасться залучити багато фінансового ресурсу для громади. У нас відбулася зустріч з представниками центрального офісу. Це дуже фахові люди, які допомагають у тих точкових питаннях, які нам було складно самим зреалізувати. Маємо великі надії, що ця співпраця завершиться гарними результатами.

- Чи є потенціал у Торчинської громади, на думку координаторів?

- Безумовно. Вони структурували нашу роботу, забрали непотрібне, націлили на важливе. Скерували, де найреальніше залучити фінансовий ресурс. Робота над проектом почалася і вона триває.

- На порозі зима. На початку опалювального сезону сталося так, що ціни на енергоресурси вжахнули всіх. Як Торчинська громада увійшла в опалювальний сезон?

- Майже 90 % об’єктів нашої громади пов’язані з газом. Це велика проблема. Бо якщо перевести це в кошти, то тільки до кінця року, за нашими підрахунками, немалі додаткові кошти будемо змушені направити на газ. Бо ви ж розумієте, що на початку року закладалися кошти на газ по одній ціні. Сьогодні ми уклали договір на платформі НАК «Нафтогаз» по ціні понад 17 гривень за куб. Якщо ціна буде змінюватися, видатки будуть зростати. Якщо говорити за ціну, яка була на ринку – від 30 грн за куб, то це взагалі хрест на розвитку громади. Це буде питання виживання. Тому ми вже робимо перші 4 проекти на реконструкцію котелень під твердопаливні. Це передусім стосується Торчинської центральної районної лікарні, це наш найбільший об’єкт. В опалювальний сезон лікарня бере біля 45 тисяч кубів газу. Це і будинок престарілих у Білостоці, школа в селі Веселе та Будинок культури в Торчині. Зараз вони на стадії проекту. Ми думаємо, нам вдасться знайти фінансові ресурси, щоб реалізовувати ці проекти і паралельно з газовими ставити твердопаливні котли. Ті об’єкти, які опалюються твердим паливом, забезпечені повністю.

- Голова обласної ради закликав громади за можливості переходити на твердопаливні котли або на альтернативні джерела опалення, щоб бути максимально енергонезалежними.

- Треба розуміти, що це процес не одного дня. Це і проектування, і експертизи, які потребують фінансових витрат. Хороша твердопаливна котельня в середньому може коштувати біля мільйона гривень. Хороші котли, які можуть працювати і на дрова, і на щепу, теж недешеві. Надіюся, що наступного року нам вдасться зреалізувати ці 4 проекти.

- У період пандемії серйозно постає питання медицини і системи охорони здоров’я. Відомо, що Торчинська районна лікарня через недофінансування НСЗУ мала серйозні проблеми з виплатою зарплати. Хоча там отримують медичні послуги мешканці не лише Торчинської громади. Не зрозуміло, як через недофінансування лікарня має працювати? Чи вдалося вирішити цю проблему?

- В контексті громади для нас це об’єкт один з найголовніших і стратегічних. Дійсно, ми очікували заборгованість понад 1 мільйон гривень до кінця 2021 року. Станом на сьогодні ми направили 300 тисяч гривень з власного бюджету на часткове погашення зарплати медикам. Крім того, з моєї ініціативи, відбулася нарада під головуванням голови обласної ради. Були запрошені голови громад, мешканці яких за статистикою є пацієнтами Торчинської лікарні. Голови з розумінням відносяться до цієї проблеми і з деякими досягнуто домовленості допомогти її вирішити. Є домовленості з головою Затурцівської громади, який у грудні скерує частину коштів на погашення заборгованості. Підгайці підтримають, йдуть перемовини з Боратином. Половину проблеми на сьогодні вирішено. Також ми надіємося, що вдасться залучити з НСЗУ додатковий фінансовий ресурс. Бо укладений великий пакет послуг по хірургії. Ми просили допомоги в народного депутата В’ячеслава Рубльова. Сподіваємося, що він вже на рівні Києва вплине на позитивне вирішення. Думаю, що ми заборгованість ліквідуємо. На сьогодні 50% проблеми вирішено.

- Чому виникла така ситуація по хірургії? Адже відомо, що в Торчинській ЦРЛ виконують складні хірургічні операції?

- Це дуже непросте питання. Започаткована медична реформа має свої позитиви і негативи. Ми ж розуміємо, як фінансується медицина: це пакет послуг, які надає медичний заклад. Укладений такий пакет, але по якихось причинах ми не отримуємо фінансування. Ймовірніше - це брак кваліфікованих медиків та застаріле устаткування або його відсутність. Щодо доступності лікарні, знову цілий перелік вимог. Це сучасні пандуси, підйомники, багато усього, що коштує немалі гроші. Ми виділили на два підйомники з селищного бюджету 320 тисяч гривень. Ми це реалізуємо, але постійно йдуть нові вимоги. Напевно, це правильно. Але одним бюджетом селищної ради ці вимоги непросто виконувати.

Користуючись нагодою, хотів би кілька слів сказати мешканцям громади щодо первинної медицини. Зараз у нас непроста ситуація по первинці, але в цілому все буде нормально. Чотири лікарі, які були в нас, мають бажання з наступного року працювати в Торчині на приватній основі. Це їхнє право. Але для жителів громади нічого не зміниться – послуги, як надавалися, так і будуть надаватися безкоштовно, лише треба буде укласти нову декларацію з сімейним лікарем.

Мені часто закидають, що треба було створювати в громаді власний ЦПМСД. Із цим я не погоджуюся, бо в селищі ще є лікарня. І ми йдемо шляхом утворення на базі лікарні Центру первинно-медичної санітарної допомоги, тобто – об»єднати лікарню з первинкою. Ми хочемо це зробити і подали документи на внесення змін в ліцензію Торчинської лікарні з дозволом запустити первинну медицину. Ми очікуємо, що до кінця року отримаємо такий дозвіл. Ми маємо хороших фахівців-лікарів, які планують піти на навчання і на літо ми отримаємо 4-5 сімейних лікарів. З’явиться здорова нормальна конкуренція. Думаю, пацієнт від цього тільки виграє.

- Щодо роботи пересувних відділень Укрпошти у віддалених селах. Що вам люди кажуть в громаді?

- У нас нещодавно відбувалися виїзні прийоми громадян у селах. Основне питання, яке турбує людей, це - робота пошти. Ми запросили у Торчин фахівців із районного відділення Укрпошти і провели робочу зустріч. Ми ж розуміємо, що будь-які зміни непрості. Якщо послухати представників пошти, їхні наміри непогані. Але люди незадоволені. Є багато скарг відносно доставки пенсій, періодичних видань. Поштарі скаржаться, що відсутня нумерація будинків, це забирає їхній час. Ми розуміємо, що центр прийняття рішення по цьому питанню точно не в громаді. Але громада готова іти назустріч у будь-яких питаннях. Тобто, ми в будь-якому селі готові виділити приміщення, щоб люди не стояли під дощем чи на морозі біля автомобіля. Можливо, ми частково профінансуємо з місцевого бюджету нумерацію будинків, вказівники вулиць, бо це стосується і швидкої допомоги.

- Відомо, що за рахунок субвенцій на соціально-економічний розвиток у Торчині почали ремонт будівлі музичної школи. Чи багато об’єктів вдалося розпочати чи відремонтувати?

- Проект, про який ви говорите, називається «Реконструкція музичної школи під адмінбудівлю». Зауважу, що будівля, у якій зараз розміщена Торчинська селищна рада – не розрахована на теперішній штат. Коли раніше тут працювало 10 людей, то сьогодні понад 20 працівників. Вони сидять у тісних кабінетах 2 на 2 метри по 3-4 людини. Такі умови праці важко назвати нормальними. Двохповерхове приміщення, яке розташоване в центрі Торчина та у якому зараз триває ремонт за кошти соцеконому дозволить розмістити увесь штат ради, а це і соціальний сектор, і ЦНАП, і поліція, адже ми розпочинаємо проект «Офіцер громади».

На виконання ремонтних робіт за сприянням народного депутата Вячеслава Рубльова, ми отримали субвенцію з держбюджету - 1 мільйон 900 тисяч гривень. Повна вартість проекту по цих роботах близько 5 мільйонів (у цю суму входить ремонт внутрішніх приміщень, а також ремонт та утеплення фасаду будівлі, водовідведення та утеплення фундаменту, облаштування обмостки навколо будівлі). Сподіваюсь, наступного року ми дофінансуємо та завершимо цей проект. І в нас буде гарна адмінбудівля, в якій буде не соромно прийняти будь-яку делегацію і українську, і закордонну. Такий об’єкт має бути сучасним.

Музичну школу, яка знаходилася на ІІ поверсі, ми перемістили в будинок культури. Не відкрию секрет, що будинки культури майже 80% часу не використовують сповна. Ми перенесли у це велике приміщення музичну школу.

Паралельно ми плануємо почати роботи в будинку культури. Частково ми вже проводимо косметичний ремонт у кімнатах, щоб не просто переселити дітей та колектив музичної школи і залишити їх напризволяще. Ми створимо їм належні умови.

Відносно інших проектів – той же спортивний комплекс, на який витрачено цього року біля 7 мільйонів гривень. Нам не вдалося освоїти всіх грошей з отриманої весною субвенції з Державного фонду регіонального розвитку – близько 17 мільйонів гривень. Точніше, ми отримали їх на папері. Рішення було прийнято, але надходження цих коштів було розподілено таким чином, що понад 8 мільйонів гривень ми отримаємо саме в грудні. По-моєму, 3 чи 4 мільйони в листопаді. І були ризики освоїти ці гроші. Наскільки я розумію, є постанова Кабміну відносно цих питань – якщо кошти ДФРР не використовує громада, то є загроза, що Київ не фінансуватиме кілька років по ДФРР цю громаду. Тому в жовтні ми погодилися, щоб частину коштів зняли з цього об’єкта. Але 7 мільйонів ми використовуємо, дуже багато зроблено. Фактично лишилося накрити сам зал. Зараз роботи тривають, знаю, що цей об’єкт включили в перехідні об’єкти Волинської області щодо фінансування за рахунок коштів ДФРР у наступному році. Думаю, наступного року ми його завершимо і запустимо. Це дуже потрібний громаді об’єкт.

По мосту по вулиці Івана Франка вже завершено 98,5% робіт. Лишилося покласти бруківку і зробити тротуарні доріжки. Це об’єкт вартістю близько 5-ти мільйонів гривень з державного бюджету і наше співфінансування. Міст який, не знав ремонту понад 40 років і був в аварійному стані, зараз гарний і сучасний.

Дякую за запрошення на прямий ефір. Такі ефіри допомагають донести до жителів громади правдиву інформацію щодо процесів, які відбуваються в громаді.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь