СЕГЕТ ІГОР ЛЕОНІДОВИЧ
СЕГЕТ ІГОР ЛЕОНІДОВИЧ
13.10.1972 – 04.05.2025
Ігор Леонідович Сегет народився 13 жовтня 1972 року в селі Скірче (тоді — Горохівський район). Тут пройшли його дитинство та юність, тут формувалися перші життєві орієнтири — любов до рідної землі, працелюбність, щирість і доброта, які завжди вирізняли його серед односельців.
Закінчив вісім класів у рідній школі, а 9–10 класи — у сусідньому селі Мирне. Після навчання проходив підготовку в автошколі міста Горохів, згодом служив у лавах Збройних Сил України.
Після повернення з армії Ігор Леонідович працював водієм — чесно й сумлінно виконував свою роботу при різних керівниках колгоспів. Одружився, у родині народилася донька. Після розпаду господарств продовжив працювати у СГПП “Дружба”, а згодом — охоронцем.
Розмірене життя змінила війна.
У 2014 році, коли на схід України прийшла біда, Ігор Сегет одним із перших став на захист держави. Добровольцем вирушив у зону проведення антитерористичної операції, де у 2014–2015 роках служив у районі Бахмутської траси. Проявив мужність, стійкість і відданість Україні, виконував бойові завдання у надзвичайно складних умовах.
Повернувшись додому, працював у приватному підприємстві “Забіяк”, займався господарством, посадив сад, тішився родиною та онуками.
Та коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення, Ігор Леонідович без вагань знову став до лав захисників. Уже 28 лютого він боронив Україну на найскладніших напрямках — Куп’янському, Донецькому, Бахмутському. Служив старшим сержантом, мав позивний “Малыш”. Пережив поранення і контузію, проте завжди повертався до побратимів.
Його товариші згадують: навіть у найважчі дні Ігор залишався справедливим, добродушним і людяним. Часто жартував і підтримував інших. Розповідав, як на позиціях їли лише гнилу капусту, додаючи з усмішкою: “А яка ж вона тоді була смачна!”.
У вересні 2023 року, перебуваючи у відпустці, дізнався про тяжку хворобу. Попри бажання залишатися у строю, стан здоров’я змусив скласти зброю — після встановлення ІІ групи інвалідності Ігор Сегет був звільнений зі служби.
4 травня 2025 року Ігор Леонідович Сегет відійшов у вічність. Війна забрала його життя не на фронті — але через хворобу, що стала наслідком пережитого.
5 травня 2025 року в рідному селі Скірче громада попрощалася зі своїм земляком, мужнім воїном, який усе життя був прикладом мужності, чесності та любові до рідного краю.
Ігор Сегет назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав його як добру, щиру людину, турботливого батька, дідуся і справжнього сина України.
🕯 Вічна слава старшому сержанту Ігорю Леонідовичу Сегету — мужньому синові України.
