ТУЛЯРЕМІЯ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ І ЯК УБЕРЕГТИСЯ
Туляремія — гостра інфекційна хвороба тварин і людини. Патогенні мікроорганізми вражають насамперед лімфатичну систему і шкіру, селезінку; характеризується утворенням множинних гранулематозно-некротичних вогнищ у різних органах, лихоманкою і загальною інтоксикацією.
Після перенесеного захворювання виробляється довічний імунітет.
Причини туляремії
Збудник туляремії — бактерія франсіселла або туляремійна паличка. Основне джерело інфекції для людини — гризуни (ондатри, щури, миші, ховрахи, зайці), комахи і кліщі.
Шляхи зараження: через забруднену воду, їжу, контакт з хворими тваринами; укуси комах та кліщів.
Досить часто заражаються мисливці, фермери, заготівельники хутра, м’ясники — після контакту із зараженими тваринами, під час оброблення туш.
Передавання туляремії від людини до людини малоймовірне.
Шляхи передавання інфекції:
- контактний — унаслідок контакту з хворими гризунами або їхніми виділеннями;
- аліментарний — через уживання харчових продуктів і води, інфікованих виділеннями гризунів;
- аерогенний (повітряно-пиловий) — під час обробки інфікованих зернових продуктів, фуражу;
- трансмісивний — інокуляція збудника комахами (іксодові та гамазові кліщі, ґедзі, комарі, блохи).
Симптоми туляремії
Інкубаційний період триває від 1 до 30 днів (найчастіше 3–7 днів). Захворювання починається гостро: температура тіла швидко підвищується до 38–40 °С, виникає озноб.
Ознаки туляремії:
- збільшення лімфовузлів (пахових або шийних);
- сильний головний біль;
- загальна слабкість;
- запаморочення, порушення свідомості;
- біль у м’язах;
- нудота;
- блювання;
- почервоніння обличчя та очей;
- висип, який на 8–12-й день хвороби лущиться та може призвести до пігментації шкіри.
Без лікування хвороба триває довго, супроводжується лихоманкою, нагноєнням уражених лімфовузлів і розвитком ускладнень, небезпечних для життя людини, зокрема, артриту, менінгіту, енцефаліту, пневмонії та інфекційно-токсичного шоку.
Лікування туляремії
Лікування здійснюють виключно в умовах стаціонару. Пацієнтам призначають антибактеріальну терапію. У жодному разі не займайтеся самолікуванням!
Профілактика туляремії
Для профілактики туляремії у людини використовують живу туляремійну вакцину (Ельберта — Гайського). Ревакцинацію здійснюють за показаннями через п’ять років (тварин не вакцинують).
Профілактика захворювання в ендемічних районах зводиться до боротьби з гризунами.
Стійкість патогену
Збудник туляремії характеризується високою стійкістю до впливу навколишнього середовища, особливо за низької температури та високої вологості.
У зерні, соломі за температури нижче 0 °С бактерії залишаються життєздатними до шести місяців, а за температури 20–30 °С — до 20 днів.
У замороженому м’ясі патоген може зберігатися до трьох місяців, тривалий час зберігається в охолодженому молоці, вершках.
Менш резистентні бактерії в сухому середовищі. Нестійкі до високих температур (за 60 °C гинуть через 10–20 хв, за 100 °С — через 1–2 хв). Прямі сонячні промені знищують патоген через 20–30 хв. Згубно діють на збудника туляремії УФ-випромінювання та стандартні дезінфекційні засоби (розчини лізолу, хлораміну, хлорного вапна вбивають його за 3–5 хв).
Бережіть себе та своїх рідних!!!
