Ткачук Павло Вікторович

Дата: 18.10.2024 15:26
Кількість переглядів: 134

Фото без опису

Ткачук Павло Вікторович

                                                                           08.07.1992 - 20.11.2023

Павло народився у селі Буяни 08.07.1992 у багатодітній родині. В сім'ї було 7 дітей.  У 6 років пішов навчатися  в Буянівську школу, був оптимістичною людиною завжди жартував і вмів підтримувати в любі моменти.Завжди проявляв самостійність і наполегливість. Мав багато друзів, бо з ним було легко, просто, надійно, весело. Охоче і сумлінно виконував всі доручення. Одним із перших пропонував допомогу, хто її потребував. Після школи поступив вчитися у Торчинське училище на професію столяр. Після завершення навчання пішов працювати.

У червні 2023 року був призваний до лав армії. Навчання проходив у Англії строком 35 днів. Після навчання пішов на передову.

А 28 листопада жителі Торчинської громади проводили в останню путь свого земляка, Героя — ПАВЛА ТКАЧУКА, жителя села Буяни.  

Павло загинув 20 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання, в ході ведення бойових дій в районі с.Новомихайлівка Покровського р-ну Донецької області. 

Загинув, бувши вірним військовій присязі, з честю і до кінця виконавши свій службовий обов’язок, віддавши за мир в Україні найцінніше – власне життя.

Павло Ткачук перебував у місцях, де велися запеклі бої, стояв на захисті своєї країни та вірив у Перемогу. У віці 31 років він віддав життя за Україну, за її незалежність та територіальну цілісність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця.

Попрощатися з земляком вийшли сотні людей. Згорьовані обличчя близьких загиблого, встелена квітами вулиця та живий коридор з місцевих мешканців – так зустрічали Героя, який назавжди повернувся додому.

Поховали військового на місцевому кладовищі.

Хрещениця Павла Анна Ткачук згадує його такими словами: "Він був найкращим для мене, рідним хресним і зараз це найдорожча мені людина яку я втратила 

Павло завжди жартував зі мною ми завжди разом сиділи в його кімнаті та дивились фільми він завжди брав мене з собою погуляти десь і парку або брав мене на якісь мультфільм. Коли він ще навчався він був дуже маленького росту і його мама плакала Боже коли ж він виросте"

Ми завжди будемо пам'ятати такого доброго, і сміливого воїна як Павла, його втрата неймовірний біль для родини, і всієї громади.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь