Вознюк Руслан Степанович

Ніхто не вірить, що тебе нема.

Не усміхнешся, не зайдеш до хати.

І замете сліди твої зима,

Душа пташиною буде часом кричати.

Проситись до коханої у дім,

Чи стукати у батьківську хатину.

Ти близьким був, та рідним нам усім…

Заплаче мати – «Де тепер ти сину?»

Світлину обійме ніби дитя,

Буде гіркії сльози витирати.

Так мало Бог вділив тобі життя.

І доля дала щастя не багато.

Веселий, добрий жив ти так як всі

Легких стежин в житті не звик  шукати…

Які болючі та щемні рядки…. Рядки про Героя, захисника Небесного легіону Торчинської громади, Вознюка Руслана Степановича, який народився 23 листопада 1973 року в місті Нововолинськ, Волинської області. Був надійним, люблячим, щирим братом та сином.

З 1981 по 1989 роки навчався у Торчинській загальноосвітній школі. Після закінчення школи,   з     1989    по     1992    роки,    здобував    професію електрогазозварювальника у Професійно технічному училищі № 3 смт Торчин. Військову службу проходив з 1994 по1996 роки.

Зустрівши своє кохання у 1998 році створив сім’ю з чудовою, ніжною Оксаною, де згодом народилися двоє чудових дітей – Денис та Катерина. Був надійним, дбайливим, добрим, чуйним чоловіком і татом.

Руслан дуже любив природу, а також риболовлю. Тому біля свого будинку створив штучну водойму, біля якої любив провести час з дітьми, дружиною, близькими та рідними. Біля будинку посадивчудовий фруктовий сад. Мав вірного друга Тайсона (пес), з яким проводив вільний від повсякденних справ час.

Щира, товариська людина, яка завжди знаходила з усіма спільну мову, дружелюбний, тільки жити та жити - це все про Руслана Вознюка.

18 лютого 2023 року, отримавши повістку, став на захист нашої Батьківщини, уже 21 лютого 2023 року був мобілізований у 14 бригаду князя Романа Великого, в/ч А1008 м. Володимир, старшим стрільцем-оператором другого механізованого відділення другого механізованого взводу дев’ятоїмеханізованої роти третього механізованого батальйону.

16 травня 2023 року під час бойового завдання у Куп’янському районі, Харківської області, в селі Лиман Перший Вознюк Руслан Степанович загинув.

21 травня 2023 року тіло Героя знайшло вічний спочинок на місцевому кладовищі селища Торчин.