Християни допомагають постраждалим молитвою і продуктами
Щодня – щира молитва, двічі на тиждень – виготовлення м’ясних консервів та фасування продуктових наборів. У такому режимі майже місяць живе релігійна громада Торчинської Церкви християн віри євангельської.
За словами пресвітера церкви Віталія Кузьміна, при Домі молитви налагодили потужний процес, у якому беруть активну участь як дорослі, так і малі. Напрямками роботи керують диякон Юрій Шклярук та Лідія Кузьмін.
- Кожен має свої обов’язки, - розповідає Віталій Кузьмін. – Чоловіки купують і розробляють тушки свиней. Четвертини привозять і складають у холодильні кімнати. Потім до справи беруться жінки.
Працюють зазвичай по вівторках та четвергах. Кожна зміна має свій чіткий розпорядок, усі трудяться, як бджілки: миють банки, ріжуть м’ясо, розкладають порції у тару, фасують продуктові набори. Консерви готують в автоклавах, вихід – по 750-800 банок за тиждень.
- Щотижня в заблоковані міста та регіони, постраждалі внаслідок війни, від Церкви відправляються 3-4 буси із продовольством. Крім м’ясних консервів – тушонок, паштетів і каш із м’ясом, передаємо продуктові набори вагою 5-10 кілограмів. Кладемо олію, цукор, макарони, чай, каву, печиво, крупи, набір овочів. Кількість розрахована, щоб сім’я могла прохарчуватися хоч тиждень, - каже Віталій Кузьмін.
За словами просвітера, церковна громада не могла стояти осторонь, коли в державі триває війна і страждають невинні люди.
- Ми щодня молимося за мир в Україні, просимо у Бога, щоб зберіг життя воїнів і мирних жителів. Адже кожна втрата болем відгукується у серцях українців, - каже просвітер Віталій Кузьмін. – Людям, які залишилися в заблокованих містах, вирішили допомагати продуктами. Приємно, що до процесу долучаються мешканці сіл Торчинської громади – привозять сітками овочі, скляну тару, кришки, крупи. Значну фінансову допомогу надають члени церкви, які проживають за кордоном.
Продукти із Торчина доставляють на Київщину, Харківщину, Чернігівщину і Сумщину. На свій страх і ризик водії їдуть уночі, харчі роздають швидко, адже люди змушені ховатися від обстрілів та бомбардувань у підвалах.
- Чужої біди не буває, а особливо у час війни. Тому усі маємо допомагати тим, хто цього нині найбільше потребує, - вважає Віталій Кузьмін.
