Охорона праці при дії високих температур у літній період  Роз’яснення щодо отримання застрахованими особами матеріального забезпечення Роз’яснення щодо лікування застрахованих осіб в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів

Дата: 04.07.2019 15:29
Кількість переглядів: 316

Охорона праці при дії високих температур у літній період

Фонд соціального страхування України звертається до керівників підприємств та організацій з проханням вжити усіх необхідних заходів із попередження нещасних випадків під час виконання робіт при дії високих температур повітря.

Спека у літній період негативно впливає на стан здоров’я людини при виконанні трудових та посадових обов’язків. Перегрівання на робочому місці (головний біль, нудота, втома, млявість, сонливість тощо) збільшує ризик настання нещасного випадку. Саме тому керівникам робіт в умовах підвищення температури повітря необхідно ретельніше планувати виробничі завдання для кожного працівника, обов’язково забезпечити належний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо створення безпечних умов праці під час виконання робіт при дії високих температур навколишнього середовища, а саме:

• перевірити забезпечення (забезпечити) працівників спеціальним одягом відповідних розмірів (у т.ч. головними уборами – бажано з натуральних тканин), здійснювати контроль за їх використанням;

• обмежити допуск до роботи в умовах підвищеної температури осіб молодше 25 і старше 40 років;

• не допускати до роботи працівників у хворобливому або втомленому стані;

• доукомплектувати медичні аптечки та забезпечити ними робочі місця;

• провести позапланові інструктажі з працівниками щодо дотримання вимог безпечного ведення робіт та надання долікарської допомоги у разі сонячного та теплового удару;

• за можливості не проводити роботи на відкритому повітрі при температурі повітря вище 37°С; 

• скласти розклад роботи так, щоб працівники регулярно відпочивали в охолоджуваних приміщеннях або у тіні. При виконанні важких робіт збільшувати перерви, регулювати графік роботи, зміщуючи час роботи у більш прохолодний період доби, додати кількість технологічних перерв;

• зменшити фізичне навантаження працівників, за можливості механізувати виробничий процес або залучати додаткових робітників;

• забезпечити працівників на робочих місцях охолодженою питною водою, вітамінізованими напоями (разом із потом з організму людини виводяться солі та мікроелементи, тому слід дотримуватися питного режиму – пити часто і невеликими порціями);

• проводити медичні огляди на початку робочої зміни працівників, які виконують роботи, що віднесені до робіт із підвищеною небезпекою;

• проводити постійний моніторинг погодних умов і при їх погіршенні негайно вживати відповідних заходів для поліпшення умов праці працюючих на відкритому повітрі.

Згідно із підпунктом 8 пункту 3 розділу 4 «Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві», затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 № 1240, відпочинок працівників у полі дозволено тільки у спеціально відведених місцях, які обладнуються добре помітними віхами вдень і освітленими ліхтарями в темний період доби. Не дозволено відпочивати під машинами, в кабіні машини під час роботи двигуна, серед поля, у копицях тощо.

Місця відпочинку рекомендовано облаштувати ємностями з питною водою та спеціальними навісами для захисту від сонця.

При отриманні теплового або сонячного удару слід вчасно і правильно надати долікарську допомогу.

Тепловий удар – це перегрів організму, пов'язаний із високою температурою, підвищеною вологістю повітря, дуже теплим одягом. Ознаки: шкіра обличчя червоніє, слизові оболонки стають сухими, настає різка слабкість, погіршується дихання, слабшає пульс.

Сонячний удар – прямий вплив на тіло людини сонячного проміння. Ознаки: загальна слабкість, головний біль, нудота, блювота, іноді втрата свідомості.

Долікарська допомога: розстібнути одяг, покласти людину в тіні з трохи піднятими ногами, на голову і ділянку серця покласти холодний компрес, дати склянку холодного напою, краще чаю. При порушенні дихання – зробити штучне дихання.

Наголошуємо, що виконання цих заходів допоможе працівникам підприємств найбільш комфортно перенести високі температури під час літньої спеки.

 Роз’яснення щодо отримання застрахованими особами матеріального забезпечення

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї за рахунок бюджету Фонду соціального страхування України, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених ЗакономУкраїни «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105).

Право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

 

Види матеріального забезпечення

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення.

1) Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

- тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

- необхідності догляду за хворою дитиною;

- необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

- догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

- карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

- тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

- протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

- санаторно-курортного лікування.

 

2) Допомога по вагітності та пологах.

Надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу.

 

3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

Надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про встановлення розміру допомоги на поховання» 08.02.2017 №17).

 

Підстави для призначення матеріального забезпечення

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (видається на підставі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455), а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в пункті п'ятому частини першої статті 24 Закону № 1105, додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу.

Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради та оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або оригіналу довідки про смерть, виданої для отримання допомоги на поховання.

Допомога на поховання члена сім'ї застрахованої особи призначається застрахованій особі на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або оригіналу довідки про смерть, виданої для отримання допомоги на поховання, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.

 

Порядок отримання матеріального забезпечення

Процедуру отримання матеріального забезпечення застрахованою особою можна поділити на декілька етапів:

1. Отриманий листок непрацездатності в закладі охорони здоров’я працівник передає до уповноваженої особи на підприємстві – кадровика, табельника або бухгалтера, для заповнення зворотної сторони листка непрацездатності (визначення страхового стажу застрахованої особи та кількості днів, за які буде надаватися матеріальне забезпечення).

2. Передача листка непрацездатності на розгляд до Комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації (приймається рішення щодо надання матеріального забезпечення).

3. Розрахунок бухгалтерією страхувальника суми матеріального забезпечення та оформлення заяви-розрахунку для отримання фінансування від робочого органу Фонду.

4. Подача страхувальником заяви-розрахунку до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду та подальше фінансування такої заяви шляхом перерахування робочим органом Фонду заявлених коштів на спеціальний рахунок страхувальника (Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22.12.2010 № 26).

5. Виплата страхувальником матеріального забезпечення застрахованим особам у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

 

Порядок розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах

При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України (Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів Українивід 26.09.2001 № 1266).

 

Комісія (уповноважений) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке затверджується правлінням Фонду.

Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затверджене постановою правління Фонду від 23.06.2008 № 25. Це положення визначає основні завдання, сферу дії, перелік повноважень членів комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства. Зокрема, комісія:

- приймає рішення про призначення матеріального забезпечення;

-приймає рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;

-здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв'язку із зверненням застрахованих осіб;

- вживає заходів щодо своєчасного надання на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- здійснює контроль за своєчасним направленням до робочих органів відділень Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення;

- розглядає скарги працівників підприємства на рішення комісії із соціального страхування підприємства по наданню матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду, здійснює заходи із розв'язання викладених у них питань;

- веде облік осіб, які часто та довго хворіють;

- має право перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності, тощо.

Основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць.

 

Добровільно застраховані у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

У разі виявлення бажання брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на добровільних засадах, членам особистого селянського господарства, необхідно звертатися з відповідною заявою до органів доходів і зборів за місцем проживання (стаття 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464).

З особою, яка подала таку заяву укладається договір про добровільну участь.

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Для отримання матеріального забезпечення необхідно також сплачувати єдиний внесок,у встановленому розмірі.

Порядок сплати єдиного внеску зазначається у договорі про добровільну участь.

За умови виконання договірних зобов’язань такі особи матимуть право на всі види матеріального забезпечення, що надаються відповідно до Закону № 1105.

Контактна особа:

Начальник  відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Луцького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області – Заянчуковська Інга Євгенівна – 20-07-28.

 

Роз’яснення щодо лікування застрахованих осіб в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм

Медична реабілітація (відновне лікування) – вид медичної допомоги, що включає систему лікувальних заходів, які спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму, виявлення та активізацію його компенсаторних можливостей, профілактику ускладнень та рецидивів захворювання.

Застосування медичної реабілітації в умовах санаторно-курортних закладів допомагає якнайшвидше відновити здоров’я та працездатність людини, зменшити показник первинної інвалідності, підвищити рівень життєдіяльності, а також скоротити терміни тимчасової непрацездатності.

Висока ефективність проведення медичної реабілітації може бути досягнута лише за умов обов’язкового дотримання основних принципів: раннього початку, безперервності, послідовності, наступності та повноти надання медичної допомоги хворим, індивідуального підходу та програмування відновного лікування.

Відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) здійснюється оплата лікування осіб, застрахованих за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі – застраховані особи) в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі – Закон № 1105) визначено, що для забезпечення відновлення здоров’я застраховані особи мають право на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм за рахунок коштів Фонду.

Медична реабілітація призначається пацієнтам після закінчення гострого періоду захворювання в разі наявності обмежень життєдіяльності та виконання трудової діяльності і спрямована на відновлення здоров’я працюючої особи та повернення її до суспільно-корисної праці, профілактику ускладнень хвороб та зменшення витрат на допомогу по тимчасовій непрацездатності.

З метою вдосконалення механізму забезпечення права застрахованих осіб на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів відповідно до вимог Закону № 1105 та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб» від 16.03.2017 № 145 постановою правління Фонду від 13.07.2017 № 39 затверджено Порядок відшкодування витрат за надані соціальні послуги з лікування застрахованих осіб та членів їх сімей після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі – Порядок № 39) та погоджено Міністерством охорони здоров’я України (лист від 23.08.2017 № 3.14-19/1146-17/22760).

Відновлення здоров’я застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду здійснюється за профілями медичної реабілітації:

- нейрореабілітація (підгострий період інсультів, черепно-мозкових травм);

- м’язово-скелетна реабілітація (підгострий період після операцій ортопедичних та травматологічних, ревматологічні захворювання);

- кардіо-пульмонарна реабілітація (підгострий період інфаркта міокарда, після операцій на серці; підгострий період захворювань легень, після операцій на легенях; цукровий діабет);

- медико-психологічна реабілітація учасників АТО;

- реабілітація після оперативних втручань на органах зору;

- реабілітація при порушенні перебігу вагітності (ускладнена вагітність);

- інша (соматична) реабілітація: підгострий період після оперативних втручань на органах травлення, сечостатевої системи, жіночих статевих органах.

Механізм направлення в реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів

З 01.01.2018 Порядком № 39 запроваджено принципово новий механізм забезпечення застрахованих осіб соціальними послугами з лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм. А саме, застрахована особа направляється до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за її вибором відповідно до медичних показань визначеного профілю медичної реабілітації за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарської-консультативної комісії (далі – ЛКК) закладу охорони здоров’я, де перебуває зазначена особа на лікуванні.

Після надання висновку ЛКК заклад охорони здоров’я інформує орган Фонду про потребу застрахованої особи (з урахуванням медичних показань та протипоказань) в подальшому лікуванні в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу із зазначенням профілю.

Представник Фонду прибуває в заклад охорони здоров’я та разом із хворим заповнює заяву про забезпечення реабілітаційним лікуванням. Застрахованій особі надається перелік санаторно-курортних закладів у розрізі профілів медичної реабілітації, які відповідають кваліфікаційним вимогам для надання послуг з реабілітаційного лікування за профілем його хвороби, та пропонується обрати відповідний санаторій. Далі Фонд узгоджує із санаторієм, обраним застрахованою особою, можливість прийому на реабілітаційне лікування та дату заїзду хворого. Після чого укладається тристоронній договір – між застрахованою особою, органом Фонду та санаторно-курортним закладом.

Направлення застрахованої особи з порушенням перебігу вагітності до спеціалізованого реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за рахунок коштів Фонду здійснюється безпосередньо із жіночої консультації (амбулаторно-поліклінічного закладу).

Адресне забезпечення санаторною медичною реабілітацією передбачає підвищення якості надання санаторно-курортними закладами послуг з реабілітаційного лікування та збільшення кількості застрахованих осіб, які зможуть відновити здоров’я в реабілітаційних відділеннях санаторіїв за рахунок коштів Фонду.

 

Контактна особа:

Завідувач сектору організації медичної реабілітації Луцького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області – Дорошкевич Наталія Анатоліївна - 77-43-24;


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь