Вознюк Руслан Степанович
Вознюк Руслан Степанович
23.11.1973 - 16.05.2023
Ніхто не вірить, що тебе нема.
Не усміхнешся, не зайдеш до хати.
І замете сліди твої зима,
Душа пташиною буде часом кричати. Проситись до коханої у дім,
Чи стукати у батьківську хатину.
Ти близьким був, та рідним нам усім…
Заплаче мати – «Де тепер ти сину?» Світлину обійме ніби дитя,
Буде гіркії сльози витирати.
Так мало Бог вділив тобі життя.
І доля дала щастя не багато.
Веселий, добрий жив ти так як всі
Легких стежин в житті не звик
шукати….
Які болючі та щемні рядки…. Рядки про Героя, захисника Небесного легіону Торчинської громади, Вознюка Руслана Степановича, який народився 23 листопада 1973 року в місті Нововолинськ, Волинської області. Був надійним, люблячим , щирим братом та сином.
З 1981 по 1989 роки навчався у Торчинській загальноосвітній школі. Після закінчення школи, з 1989 по 1992 роки, здобував професію електрогазозварювальника у Професійно технічному училищі № 3 смт. Торчина. Військову службу проходив з 1994 по1996 роки.
Зустрівши своє кохання у 1998 році створив сім’ю з чудовою, ніжною Оксаною, де згодом народилися двоє чудових дітей – Денис та Катерина. Був надійним, дбайливим, добрим, чуйним чоловіком і татом.
Руслан дуже любив природу, а також риболовлю, у зв’язку з цим біля свого дому викопав ставок, біля якого любив провести час з дітьми, дружиною, близькими та рідними. Біля будинку посадивчудовий фруктовий сад. Мав вірного друга Тайсона (пес), з яким проводив вільний час від повсякденних справ….
Щира, товариська людина, яка завжди знаходила з усіма спільну мову, дружелюбний, тільки жити та жити - це все про Руслана Вознюка.
18 лютого 2023 року, отримавши повістку, став на захист нашої Батьківщини, уже 21 лютого 2023 року був мобілізований у 14 бригаду князя Романа Великого, в/ч А1008 м. Володимир, старшим стрільцем-оператором другого механізованого відділення другого механізованого взводу дев’ятоїмеханізованої роти третього механізованого батальйону.
16 травня 2023 року під час бойового завдання у Куп’янському районі, Харківської області, в селі Лиман Перший Вознюк Руслан Степанович загинув.
21 травня 2023 року тіло Героя знайшло вічний спочинок на місцевому кладовищі селища Торчин.
Отримав нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня, пам’ятну відзнаку Князівський хрест Героя «Навіки в строю», посмертно.
Війна…. Руйнівна, вбивча війна, яка скалічила не одну долю, яка відбирає у батьків-дітей, у дружин-чоловіків , у дітей-батьків, у рідних- братів. Це Велика ціна за мирне та спокійне життя!!!!
Полеглому Герою України тричі: «Слава, Слава, Слава»!!!
Вічна і світла пам'ять!!!
