Коваленко Володимир Олександрович
Коваленко Володимир Олександрович
24.08.1985 – 19.07.2022
Володимир Коваленко народився 24 серпня 1985 року у місті Рожище Волинської області. Був старшим сином у сім'ї. Закінчив Топільненську загальноосвітню школу. Згодом Володимира Коваленка призвали на строкову службу, яку проходив у Дніпропетровську. Понад 12 років працював у компанії «Волиньхолдинг» на посаді апаратника з приготування соусів 6-го розряду. У 2019 році звільнився та почав їздити на роботу до Польщі. Разом з дружиною побудував будинок. Мав багато планів на життя.Володимир був дуже хорошою та доброю людиною. Він ніколи не тримав зла на людей. Був веселий, у будь-якій компанії знаходив спільну мову. З ним ніколи не було нудно, будь-який сум він легко міг розвіяти. До проблем ставився легко і просто, вірив, що все буде добре. Мав багато друзів. Захоплювався домашнім господарством.
Під час повномасштабного вторгнення Володимир записався у місцеву територіальну оборону та згодом приєднався до Збройних Сил України. Служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Обіймав посаду номера обслуги.
Володимир Коваленко загинув 19 липня 2022 року в результаті вогнепального осколкового поранення, отриманого під час артилерійського ворожого обстрілу в районі населеного пункту Берестове Донецької області. 24 липня 37-річного захисника України поховали на Алеї слави у рідному місті Рожище.
За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові Володимир Коваленко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно.
Ім’я Героя Володимира Коваленка увічнене на меморіальній дошці, яка встановлена на фасаді Топільненського ліцею.
