Онищук Анатолій Євгенович
Онищук Анатолій Євгенович
01.02.1981 – 03.06.2016
Онищук Анатолій Євгенович народився 1 лютого 1981 року в селі Башова Рожищенського району Волинської області.
У 1987 році почав навчання в Копачівській ЗОШ 1-11 ст. З 1988 року навчався в Городинівській ЗОШ 1-11 ст., яку закінчив у 1995 році.
З 1995 по 1998 рік навчався в Торчинському ПТУ за спеціальністю електрогазозварювальник. Після закінчення навчання працював в колгоспі «Нове життя» Рожищенського району.
Строкову військову службу пройшов з 1999 по 2001 рік спочатку в м.Бердичів,а згодом в Новограді-Волинському.
13 квітня 2014 року в.о. президента України О.Турчинов заявив, що для того, щоб зупинити розгул тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних регіонах України, Рада нацбезпеки та оборони розпочинає широкомасштабну антитерористичну операцію (АТО) із залученням Збройних Сил України. Росія веде на нашій території неоголошену війну з українським народом. Гинуть невинні люди, ворог знищує наші міста і села.
Почуття громадянського обов’язку та висока свідомість не дозволили Андрію Онищуку залишатися осторонь подій, що почали відбуватися в державі. 1 лютого 2015р був мобілізований. Спочатку навчання в Чернівцях,а тоді участь в АТО в м.Біловодську Луганської обл в 80 окремій десантно-штурмовій бригаді,третій батальйонно-тактичній групі м.Чернівці.
В історію села Городині 03 червня 2016 року вписано чорним рядком. Серце нашого земляка Онищука Анатолія Євгеновича - солдата військової служби Збройних Сил України- зупинилося навічно.
У памя’ті односельчан Анатолій Онищук залишиться не лише гарним сином, батьком,хорошим учнем,а й чудовим другом, товаришем.
Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка Анатолія Євгеновича Онищука спалахнула і раптово згасла Відійшов в 35 років за межу вічності, він залишив сина Артема ,який росте і пишається своїм татом…
