МУЗЕЙ БУВ НАЙБІЛЬШОЮ ПІСНЕЮ ЙОГО ЖИТТЯ
26 грудня виповнюється 95 років з дня народження Григорія Олександровича Гуртового (1924 – 2012) – заслуженого працівника культури України, почесного громадянина Волині, засновника Торчинського народного історичного музею.
Народився Григорій Гуртовий 26 грудня 1924 р. в селі Корніївка Запорозької області в хліборобській родині з міцним козацьким корінням. Дитинство припало на важкі роки радянських репресій та колективізації, яка торкнулася горем і родини Гуртових. Восени 1932 р. він пішов у перший клас місцевої школи, але навчання припинилося через Голодомор-геноцид 1932-1933 рр., під час якого загинуло багато рідних і близьких. На початку німецько-радянської війни проживав у дідуся на Донбасі. У липні 1942 р. разом з сестрою був вивезений у Німеччину, потрапив у німецький концтабір «Флосенбург». Три роки тривав важкий табірний режим. Після повернення додому довелося знову пережити голодомор – післявоєнний 1946-1947 рр.
З надією на порятунок у січні 1947 р. Григорій Гуртовий по їздить на Волинь у містечко Торчин, де проживав брат. Тут не тільки придбав зерна, але й став до роботи в редакцію Торчинської районної газети, де працював до ліквідації району у 1962 р.
Збираючи інформацію, здійснив сотні походів довколишніми селами. Зустрічі з цікавими людьми й отримані від них історичні пам’ятки зародили невгамовний інтерес до минулого Волині. Праця в архівах і бібліотеках тільки поглибила переконання про багату історію краю. Частини були знахідки давнього і близького часу, які Григорій Олександрович зберігав у своєму редакційному столі. Оглянути ці речі 23 березня 1957 р. прийшли учні Веселівської (Боратигської) школи. Тоді, ще в редакції газети, була побудована перша експозиція та проведена перша екскурсія, які дали відлік існуванню першого, створеного на громадських засадах, музею Волині.
Наприкінці 1950-х рр. при допомозі працівників Волинського краєзнавчого музею, невтомний пошуковець будував експозицію в окремій кімнаті місцевого харчокомбінату. Мав неабиякий художній хист, тому власноручно виконував малюнки і підписи. Офіційне відкриття музею відбулося у вересні 1960 р. Григорія Олександровича, як збирача і хранителя історичних скарбів, призначили директором. ЧерезЧерез два роки, після ліквідації району, під музей вдалося отримати нове приміщення з п’ятьма залами. Тут музей перебував до 2004 р.
За ці роки захоплений музейник поповнив експозицію новими пам’ятками. Були сформовані багаті колекції археології, етнографії, зброї,, книжкових видань другої половини XVII – середини ХХ ст., рідкісних діаспорних видань, монет середньовічного та ранньомодерного часу, особисті речі відомого письменника Юзефа-Ігнація Крашевського та інші. Григорій Олександрович також провів тисячі різноманітних екскурсій для місцевих жителів, учнів школи,, гостей з різних країн світу. У 1967 р. закінчив історичний факультет Луцького педінституту (сьогодні СНУ ім. Лесі Українки). Того ж року музей здобув почесне звання народного.
У 2004 – 2007 рр. невтомний пошуковець побудував нову експозицію у наданому Луцькою районною радою приміщенні. Історія району тут відображена тематично-хронологічними блоками. 2009 р. у Першому всеукраїнському конкурсі на кращий громадський музей Торчинський музей посів перше місце у номінації «Історія рідного краю».
З 1962 – по 1996 рр. Григорій Олександрович працював вчителем суспільствознавства, історії і малювання Торчинської ЗОШ. Сформував при школі групи учнів-слідопитів, разом з якими організовував походи для пошуку експонатів, запису спогадів у цікавих людей краю. Під його керівництвом виховувались палкі прихильники історії Волинського краю, чимало з них стали докторами та кандидатами історичних, економічних й інших наук.
Григорій Гуртовий був членом Національної спілки краєзнавців України, активним учасником багатьох краєзнавчих конференцій, де висвітлював цікаві й невідомі сторінки історії Волині, Луцького району. Написав кілька сотень науково-публіцистичних краєзнавчих статей. За життя видав десять книг, серед яких фундаментальні праці «Волинь – край козацький», «Торчин – передзвін віків», «Волинський Ружин і гетьмани Ружинські», «Білосток. Історико-краєзнавчі нариси» та інші.
Окрім всього, Григорій Олександрович був депутатом Торчинської селищної ради багатьох скликань, ведучим радіопередач, активним громадським діячем, учасником художньої самодіяльності Торчина, майстром поетичного слова.
За плідну працю Григорій Гуртовий нагороджений: званням Заслужений працівника культури України, Почесною грамотою Верховної Ради УРСР, орденами «Знак пошани», «За заслуги» ІІІ ступеня, «За мужність», лауреат премії ім. Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України, премії Всеукраїнського культурно-наукового фонду Тараса Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», обласних премій ім. Миколи Куделі та «Одержимість», почесний громадянин Волині і Луцького району, почесний професор СНУ ім. Лесі Українки, Людина 2009 року на Волині.
Земна дорога знаного краєзнавця і музейника завершилася на День знань, 1 вересня 2012 року. А його дітище, Торчинський народний історичний музей, якому в липні 2013 року присвоєно ім'я засновника, продовжує дивувати відвідувачів і з України, і з різних куточків земної кулі.
