Пліч-о-пліч у найважчі часи: Торчинську громаду відвідав голова Шалигинської громади
14 липня Торчинську громаду з робочим візитом відвідав голова Шалигинська селищна рада Сумської області Юрій Матвієнко. Наші громади вже тривалий час є партнерами в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», і ця співпраця сьогодні має особливу цінність.
Шалигинська громада — одна з тих, що щодня живе поруч із війною. Вона розташована безпосередньо на кордоні з росією та постійно зазнає ворожих обстрілів. Попри небезпеку, місцева влада продовжує працювати, забезпечуючи життєдіяльність громади, адже понад 700 жителів, незважаючи на постійну загрозу, залишилися жити в громаді.
Під час візиту Юрій Вікторович Матвієнко відвідав жителя своєї громади, який нині проживає у відділенні стаціонарного догляду в селі Білосток. Свого часу, в межах співпраці між громадами, самотнього чоловіка, який не мав рідних і потребував допомоги, було евакуйовано з прикордонної території та забезпечено належним доглядом у нашій громаді.
Юрій Матвієнко взяв участь у пленарному засіданні сесії Торчинської селищної ради, де звернувся до депутатів, розповів про реалії життя громади на прикордонні, виклики, з якими щодня доводиться боротися, та подякував Торчинській громаді за підтримку.
На знак щирої вдячності та дружби Юрій Матвієнко вручив Торчинському селищному голові Юрію Кревському символічний подарунок — коровай. Цей давній символ уособлює добробут, достаток, щедрість і процвітання. Побажав Торчинській громаді миру, благополуччя, успішної реалізації добрих справ і проєктів.
Нагадаємо, що у минулому Торчинська громада передала Шалигинській громаді пожежний автомобіль. Для громади, яка щодня потерпає від російських обстрілів, така допомога має не просто практичне, а життєво важливе значення. Сьогодні ж завдяки підтримці польських партнерів наша громада вже має інший пожежний автомобіль, а передана техніка продовжує служити там, де вона потрібна найбільше.
Саме в такі моменти особливо відчувається справжній зміст партнерства між громадами. Коли допомога вимірюється не словами, а конкретними вчинками, а підтримка стає тим плечем, на яке можна спертися у найважчі часи.
